ВІДКРИТЕ ЗАНЯТТЯ
Кафе-салон «На Монмартрі»
Формування активної особистості неможливо без активності в оволодінні знаннями. Однією із основних вимог до навчального процесу є проведення занять за нетрадиційними формами. Ось таке нетрадиційної форми лекційне заняття з елементами бесіди та використання мультимедійного проектора запропонувала нам викладач «Культурології» Спринь Оксана Володимирівна.
Ще в коридорі відчувається запашний аромат кави. Заходимо в аудиторію бачимо парти розміщені як столики в кафе, на яких стоять філіжанки з кавою та створена невимушена атмосфера. За столиками сидять студенти в образах художників, музикантів, відвідувачів. В їхньому одязі використано модні на той час деталі. На стіні висять репродукції картин імпресіоністів, модерністів. На столах викладачів, які присутні на відкритому занятті, лежить нетрадиційної форми план лекційного заняття у вигляді «Café menu».
Заняття розпочалося із перевірки готовності аудиторії до заняття та присутніх. Свідомому засвоєнню нового матеріалу слугувало методично правильно організоване повторення раніше вивченого матеріалу та актуалізація опорних знань, умінь і навичок студентів по темі культура. Студенти висловлювали свої думки що вони розуміють під цим поняттям і дійшли до висновку, що слово «культура» має низку значень і об’єднує в собі науку, освіту, мистецтво, мораль, устрій життя, світогляд тощо.
Далі Оксана Володимирівна повідомила тему та мету заняття і наголосила, що на сьогоднішньому занятті студенти дізнаються про особливості Європейської культури 19-20 століття, ознайомляться з найкращими представниками живопису, музики, архітектури. Виклад нового матеріалу відзначався логічністю, умілим виділенням головного, істотного.
Вміло поєднана лекція з елементами імпровізації поринули всіх в 19-20 століття. На екрані можна було побачити картини відомих художників-імпресіоністів: Е.Мане, К.Моне, Е.Дега, О.Ренуара, К.Пісарро. А за одним із столиків відвідувачі того часу бурно обговорювали роботи цих художників, вважаючи їх потворними, без форми і гармонії, фантазією хворого мозку.
За іншим столиком художники відстоювали своє право за зайняття ними місця під небом. Кожен з них відстоював своє бачення: «… ми освітлили палітру, зробили кольори яскравими, перейшли до манери письма «аля-прима…»
Наступним кроком було знайомство з модернізмом. Відвідувачі салону і такі відомі представники модернізму як С.Далі, Марінетті бурхливо сперечалися про те, чи потрібні нововведення в мистецтво. Вони відстоювали свою думку і наголошували, той факт, що нове мистецтво не розуміють, зовсім не доводить, що воно погане. Нове мистецтво – мистецтво для художників, а не для мас.
Дуже цікаво було послухати самого С.Далі (у виконанні А.Пилипяка), який з цікавістю розказав про себе і про свої картини. Розповідь супроводжувалася демонструванням картин.
Потім познайомилися з новими виражальними засобами в музиці. Почали з видатних французьких шансоньє. На слайдах появилися портрети Гійома де Машо, Ів Монтана, Анрі Сальвадора, Мірей Матьє, Джо Дассена, Шарля Азнавура, Сальвадоре Адамо. Не тільки прослухали пісню «Paroles, paroles», яку співала Даліда в дуеті з Аленом Делоном, а й почули дослівний переклад українською мовою у виконанні О.Кулібаби та І.Цебенка, всі пройнялися романтичним настроєм, ліризмом.
У нас в гостях побувала «душа Франції» – легендарна співачка Едіт Піаф. Студентка від її імені розказала про творчість і життя співачки. Далі перенеслися в Ліверпуль. Людмила Пукшин, яка є фанаткою групи «The Beatles», поділилася зі своїми міркуваннями в чому полягає феномен шаленої популярності цієї групи і чому те, що створили «Бітли», продовжує жити й сьогодні.
На завершення Оксана Володимирівна підвела підсумки проведеного заняття і зазначила, що попри всі суперечності та конфлікти цієї епохи, діяльністю представників різних художніх течій, різних національних культур формується багатолика, суперечлива світова культура.
Хочу зазначити, що використання наочності та технічних засобів навчання (мультимедійного проектора), їх застосування дозволило не тільки доступно викласти новий матеріал і закріпити його, але і зекономити час на вироблення практичних умінь і навичок в студентів на самому занятті, а також глибше проникнути в суть вивченого матеріалу.
З точки зору виховного впливу заняття, перш за все треба відмітити особистість викладача. Спокійний тон, уважне і добре ставлення до студентів у поєднанні з вимогливістю, манера звертатися до аудиторії, витримка – усе це передається студентам і слугує еталоном людських стосунків. Вихованню студентів сприяли засоби навчання, а саме естетика їхньої форми і змісту. Виявленню творчого потенціалу сприяли вдало застосовані методи і форми роботи. Це дозволило активізувати їх навчальну діяльність, що в кінцевому підсумку було результатом того, що студенти були не пасивними слухачами, а активними учасниками.
Куратор групи П-21
Заріцька Ольга Станіславівна