Фалдована спідниця. Вишивана запаска.
На злежаній сорочці–коралів довгі разки.
І свічечка воскова–як вбогий снопик жита.
На полі бездиханнім з гаптованого цвіту.
« Вишиванка – генетичний код українця »
27 березня 2017року викладачі Вишнянського коледжу Отчич Наталя Михайлівна, Федорович Ольга Леонідівна та група Б-ОВ-21 підготували виховний захід присвячений вишиванці.
Метою цього виховного заходу було викликати у молодого покоління інтерес до історичного минулого, а саме до вишиванки, відновлювати національні традиції та впроваджувати їх у життя
«Вишиванка – це не тільки елемент одягу та атрибут патріотичного кітчу – це дещо більше святе, духовне – генетична пам’ять у якій зашифрований особливий код нації.»
Формування українського народного одягу, цього яскравого і самобутнього культурного явища, відбувається протягом багатьох століть. Кожна епоха накладала відбиток на традиційне вбрання, і можна з упевненістю твердити, що особливості вишиванки являють собою одне з важливих джерел вивчення етнічної історії населення України, етнічних поглядів та уявлень.
Минув не один десяток років та значення вишиванки не зменшилось і в наші дні. І кому ж, як не нам, молодому поколінню, належить в першу чергу докласти чимало зусиль, щоб наші ровесники зростали гідними українцями, які б понад усе цінували цей коштовний скарб.
18 травня щорічно відзначається Всесвітній день вишиванки.
Давайте зазирнемо в історію вишиванки. Перші вишивки на території слов’янських країн мали більш релігійний зміст і оберігали їх власників від зла. Саме тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах, подолі та всюди, де тіло було відкритим. Існували особливі вишиванки для релігійних ритуалів та святкових подій. А діткам при народженні дарували вишиту сорочку, аби та оберігала їх від злих духів. Історія вишиванки своїми витоками сягає в незапам’ятні часи. Ще за свідченням знаменитого давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, елементами вишивки був прикрашений одяг скіфів, які проживали в наших землях в період VIII ст. до н. е. – IV ст. н. е. Знаменитий арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях також згадує про русів, які носили вишитий одяг. У ході сучасних досліджень, наприклад, на Черкащині були знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків, датування знахідок VI ст., дослідження яких показали ідентичність елементів одягу і орнаменту вишивки українського народного костюма XVIII-XIX століть.
Сьогодні вишиванка «перебралась» із бабусиних скринь у гардероби українських модників і стала трендом номер один в повсякденних комплектах одягу. Вишиті сорочки перестали бути музейними експонатами , українці із задоволенням виходять на вулиці у вишитому вбранні.
« Вишиванка – це душа українського народу, нездоланний дух, традиція і оберіг. Кожен чиє серце починає битись при слові Україна, в кого перехоплює дух від українського слова і пісні, повинен мати у своєму гардеробі власну вишиванку, адже він – справжній українець.»
Під час виховного заходу звучали зворушливі вірші про українську вишиванку, її багатство, невичерпність. Студенти з душевним трепетом у голосі зверталися до присутніх із закликом любити, вивчати, поважати свою рідну мову, рідну вишиванку, рідну Батьківщину. Згадувалися і найдавніші перлини народної творчості – легенди, міфи, повір’я та приповідки. Не обійшлося на святі без чарівного танцю, інсценізації поеми «Тополя» Т.Г. Шевченка і, звичайно, без неповторної народної пісні. Підсумком цього дійства був показ мод, адже вишиванка – не лише відгомін прадавніх традицій, але й сучасний, зручний та стильний одяг.
Завдяки такому красивому одягу та безлічі варіантів поєднань, тепер можна кожного дня створювати яскравий неповторний образ!
Коко Шанель сказала, що найкращим вбранням для жінки є чорне маленьке плаття. Вона просто не бачила жіночих вишиванок! Будьте жіночими – одягайте вишиванку.
Марія Гарасим студентка групи Б – 21
Вишнянського коледжу ЛНАУ